Як Петро Котін знищує НАЕК “Енергоатом”

Петра Котіна призначили очільником НАЕК “Енергоатом“ у вигляді “весільного генерала“ Мартиненко і Недашковський – люди, що ще за старих часів повністю контролювали атомну енергетику. Призначили тимчасово, на той момент це була непогана для них кандидатура- повністю керована, не дуже розумна, проте досить енергійна. Настільки енергійна, що за керування Котіна атомну галузь країна просто може втратити, зважаючи тим більше на військові дії.

До свого призначення Котін працював гендиректором ЗАЕС і вже там був пов’язаний з рядом правопорушень, які чомусь нікого не збентежили.

Всі пам’ятають історії з компанією “ІНКЛА”, керівником якої є рідний син Петра Котіна. Саме це підприємство отримувало від ЗАЕС контракти на постачання запчастин, коли вони або продавался по завищеній вартості, або ж взагалі контракти зривалися. Це спричиняло значну шкоду державі і стало предметом розслідування СБУ (кримінальне провадження №62019080000000404 за фактом розкрадання бюджетних коштів на Запорізькій АЕС на суму більш як 60 млн грн.).

На новій посаді Котін розійшовся і майже зразу видав циркуляр, що докорінно змінював правила проведення закупівель в середині компанії. Якщо раніше левовою часткою закупівель займався спеціально створений відокремлений підрозділ компанії під назвою ВП “Атомкомплект”, то відтепер вирішальну роль у цій справі почала відігравати, так звана Дирекція з управління закупівлями. Тобто, якщо вашому підрозділу необхідне було якесь обладнання, то просто подати заявку за своїм підписом відтепер було б недостатньо, потрібно ще отримати згадане погодження. Звичайно, головна мета цього “дивовижного” вдосконалення – додаткова корупційна прокладка під очоленням Майстренка – ще однієї  людини Юрія Недашковського, яку повернули до “корита” з приходом у президентське крісло Петра Котіна.

Не забував Котін і інших своїх “покровителів” – його постійно супроводжують корупційні скандали, пов’язані зі збитковими продажами компанією електроенергії. Але апофеозом діяльності очільника “Енергоатому”, буз сумніву, є “вічне” будівництво ЦСВЯПу, де лише офіційно, згідно з даними аудиту, ми маємо понад 200 000 000 гривень фінансових втрат. І так, грошей на будівництво знову не вистачає.

Військова агресія РФ, як вважає Петро Котін, дає йому шанс на “реабілітацію” – он як хвацько чиновник бігає з дозиметром по зоні відчуження – докладає просто титанічних зусиль із забезпечення безпеки ядерних об’єктів, сподіваючись, що  минулі справи з часом забудуться.

Зона Чорнобильської АЕС, на щастя, наразі звільнена, тому надає більше радісних інфоприводів для піару очільника “Енергоатому”.

Ось тут він почуває себе як риба у воді, бо це – рівень його компетенції – ходити з дозиметром у зоні відчуження вже звільненої Чорнобильської АЕС, що виглядає особливо смішно, бо  Чорнобильська АЕС уже близько двох десятків років не належить до сфери управління держпідприємства НАЕК “Енергоатом”. Профільне міністерство ЧАЕС – Мінприроди.

Тобто, ні Міненерго, ні “Енергоатом” не уповноважені ані коментувати стан справ у Зоні відчуження, ані ходити по Рудому лісу з дозиметрами … Але ж це набагато приємніше, ніж пояснювати, чому анонсоване триста разів відкриття ЦСВЯПу так і не відбулося, що там з ремонтом атомних блоків, і врешті-решт, де гроші, Зін?

Але у Петра Котіна є відмінна риса – все чого він торкається, стає бутафорним – і неважливо, чи то дозиметр, чи багатостраждальний ЦСВЯП.